Що таке щастя і як його створювати: лайфхаки психолога

Зараз мало кого здивують посади менеджера по щастю та Chief Happiness Officer — директора по щастю.

Компанії регулярно замовляють тренінги по щастю для співробітників протягом останніх 3-5 років.

Навички щастя незабаром стануть невіддільною частиною джентльменського набору soft skills.

Бізнес насичується культурою щастя. На перший погляд, це прекрасно.

Але, як і у будь-якого хайпу, у нинішнього культу щастя є зворотний бік. Багато прихильників позитивного мислення та культури всеосяжного щастя закликають думати тільки про хороше, прагнути уникати негативних емоцій і відчувати тотальний оптимізм.

Це призводить до прямо протилежних наслідків:

  • складнощі під час зіткнення з труднощами та стресовими ситуаціями — адже людина не вміє приймати негатив і залишатись врівноваженою;
  • вигорання від необхідності завжди бути на гребені хвилі успіху та щастя;
  • розчарування від неможливості досягнення відчуття щастя та високої планки успіху;
  • тривожність від високої конкуренції та порівняння себе з ідеалом та з іншими;
  • і часом навіть депресія.

У той час як відчуття щастя органічно приходить саме по собі, коли ми займаємося улюбленою справою, спілкуємося з дорогими людьми, подорожуємо, мріємо … кожен може доповнити свій список.

Якщо щастя не перетворювати на самоціль, то воно буде з нами частіше, природніше та легше.

Це як оргазм в сексі: чим більше ми про це думаємо, тим складніше приходить цей очікуваний момент😊. А віддавшись імпровізації та задоволенню від процесу, ми отримуємо бажані враження.

І тоді чудовою метою може бути не «стати щасливим/щасливою», а знайти собі справу до душі, близьких людей та важливі сенси.

Це зображається у відомій моделі факторів щастя Мартіна Селігмана PERMA.

Пізніше він назвав її моделлю факторів суб’єктивного добробуту, що, на мій погляд, краще зображає сенс та зменшує пафос: займатися тим, що надає відчуття добробуту в житті. І у підсумку будеш щасливим!

Модель об’єднує 5 факторів, наявність яких впливає на наш добробут:

P — Positive emotions Позитивні емоції

E — Engagement Залученість, потік, залучення до діяльності

R — Relationships Стосунки, взаємовідносини

M — Meanings Сенс у тому що робиш

A — Achievements Досягнення

Нейрофізіологія щастя

Назви факторів говорять самі за себе та перегукуються з даними досліджень з нейрофізіології, що розповідають про вплив гормонів та нейромедіаторів на відчуття щастя.

Ми успадкували мозок від тих предків що вижили. І в цьому сенсі кожен має «внутрішню мавпу»? Точніше, ту частину мозку, яка дісталась нам від ссавців. Вона реагує, перш за все, на погрози та незадоволені потреби — негативними емоціями. Лише потім, коли безпека гарантована, мозок може дати нам сигнал про можливість для радості та щастя.

За це відчуття відповідальні  4 нейрохімічні речовини:

  1. дофамін
  2. ендорфін
  3. окситоцин
  4. серотонін.

Кожна з них забезпечує певний фактор щастя, і тут вони перегукуються з моделлю Селігмана:

  1. Дофамін шукає нагороду. Створює радість від того, що людина знаходить або здобуває щось необхідне. Те відчуття, коли люди вигукують: «Еврика! Я знайшов!». Тому ми так любимо ставити цілі, планувати подорожі та нові проєкти, вигравати змагання та навіть просто грати в комп’ютерні ігри.
  1. Ендорфін ігнорує фізичний біль. Формує відчуття легкості та ейфорії. З ним добре знайомі любителі бігу та інших видів спорту.
  1. Окситоцин будує соціальні зв’язки. Надає людині відчуття безпеки у колі собі подібних. Його ще називають «гормон довіри». Відносини мама-немовля — це суцільний окситоцин. А також і вподобайки в соціальних мережах та відчуття причетності в команді, що об’єднана спільною метою.
  1. Серотонін заробляє повагу. Створює у людини відчуття, що його визнає та поважає оточення. Лідерство та прагнення високих досягнень підживлюються серотоніном.

Спираючись на ці знання, ми можемо придумати, як зміцнювати нейронні зв’язки, що відповідають за вироблення цих «гормонів щастя».
І тут також важливо не переборщити та не перемудрувати природу, яка забезпечила натуральну зміну підйомів та спадів настрою, викликаних підвищенням та зниженням рівня «гормонів щастя».
Раніше за багатьох це зрозуміли у Кремнієвій долині, де з’явились, наприклад, практики «дофамінових голодувань». Адже «смак щастя» також може викликати наркотичне звикання, аж до вигорання від прагнення до ще більших результатів та досягнень.
Сенс «дофамінових голодувань» у тому, щоб на певний час відмовитись від усього, що приносить задоволення (секс, шопінг, смачна їда, розваги в інтернеті тощо), загальмувати та отримувати  радість від звичайних речей: прогулянки, лист від руки, чиста вода тощо.

Таким чином, через деякий час мозок допомагає нам отримувати радість навіть від маленьких та середніх досягнень, повертаючи смак до життя.

Звички щастя

Якщо ж ми хочемо додати в своє життя відчуття щастя й добробуту, то це цілком в наших силах: можна спробувати сформувати нові нейронні ланцюжки та зробити їх стійкими шляхом багаторазових повторень, тобто — придумати собі звички щастя.

Це не мусить бути щось грандіозне, просто маленькі, але регулярні дії, буквально 5-10 хвилин на день.

Для кожного «гормону щастя» можна створити свою систему звичок:

  1. Дофамін:
  • Відмічайте маленькі перемоги
  • Рухайтесь до нової мети маленькими кроками.
  • Не літайте в хмарах, а почніть діяти.
  • Розділяйте неприємні завдання на декілька частин.
  • Коректуйте висоту планки під себе.
  1. Ендорфін:
  • Частіше смійтесь
  • Дозвольте собі плакати
  • Спробуйте нове (хоч якесь!:) фізичне навантаження
  • Робіть розтяжку
  • Ставтеся до спорту як до розваги та задоволення.
  1. Окситоцин:
  • Створюйте відносини довіри через «посередників» (соц.мережі, великі колективи або домашні тварини)
  • Закладайте опорні точки довіри (маленькі кроки у бік довіри)
  • Станьте самі гідними довіри
  • Використовуйте масаж та самомасаж.
  1. Серотонін:
  • Пишайтесь своїми досягненнями
  • Насолоджуйтесь перевагами свого соціального статусу
  • Відмічайте факти свого впливу на оточення
  • Змиріться з тим, на що вплинути неможливо.

Згідно з моїми спостереженнями, багато з цього ми робимо інтуїтивно.

Для того, щоб зробити це стійким, потрібна регулярність, тобто ритм — як у гарному танці: досить динамічний, щоб вам було весело та цікаво, та не надто швидкий, щоб ви не втомились і кинули те що почали.

Вітаю з прийдешнім Міжнародним Днем щастя та бажаю всім нам жити в ритмі щастя та створювати свій неповторний добробут!

В статті використані матеріали книги «Гормони щастя» Лоретта Бройнінг

Автор статті: Олена Єлісєєва — коуч, психотерапевт. Допомагає керівникам та командам успішно вирішувати конфлікти, вести перемовини, запроваджувати зміни та підвищувати особисту ефективність.