Що таке критичне мислення, що буває коли його нема, та як його розвивати в компанії

Критичне мислення — одна з топових навичок найближчого майбутнього за версією міжнародних установ та організацій, таких як «Всесвітній економічний форум».

З одного боку, і Гартер, і Форестер роблять дослідження, які доводять необхідність навички критичного мислення в людини. Попит на цю дисципліну різко виріс, а теоретична база не до кінця консолідована.

Для мене критичне мислення — це здатність людини приймати рішення, знаючи про недоліки мислення, які еволюційно зашиті в наш апарат. Ми їх називаємо недоліками, тому що вони на певному еволюційному етапі були надзвичайними перевагами, які дозволяли дуже швидко в умовах обмеженої інформації прийняти рішення та вижити. Зараз через те, що конфігурація роботи з інформацією та кількість інформації суттєво змінилась, вони стали недоліками.

Ці вбудовані в мислення недоліки схожі з оптичними ілюзіями. Коли дивишся на картину, зір говорить одне, а коли береш лінійку, бачиш інше.

Так от, людина, в якої розвинена здатність критично мислити, знає про аналоги в мисленні оптичних ілюзій, вміє аналізувати інформацію та приймати рішення. Максимально об’єктивні, не упереджені, та незалежні від того контексту, в якому людина знаходиться.

Через розвиток соціальної інженерії та соціальних медіа можливість маніпулювати людиною та цілими групами людей стала настільки простою та тонкою, що критичне мислення вже потрібно як людині, так і кожній компанії. Ми всі знаходимось в дуже агресивному інформаційному середовищі. Ця ситуація вимагає від кожного прийняття рішень в умовах надлишкової та неточної інформації, в умовах постправди, діпфейка та фейкньюз.

Також критичне мислення дає людям можливість домовитися до того, що ми вважаємо спільною реальністю для всіх.

Зараз людство в цілому дуже сильно поляризується. Кожна з полярних груп живе у своїй версії реальності. Ми працюємо та досягаємо результатів тільки групою, а по-одному майже не можемо досягнути нічого. Щоб домовитися, ми маємо діяти на певному базисі спільної реальності.

Для мене таким чином критичне мислення — це про знання того, які когнітивні упередження та помилки є типовими для мислення. Маючи це знання та знання про ту структуру інформаційного поля, в якій ми знаходимося, можна приймати максимально об’єктивні та неупереджені рішення.

Приглашаем вас скачать запись встречи:

Развитие мышления в бизнесе

Для этой встречи мы соединили 4 типа мышления: креативное, критическое, стратегическое и системное.

Вы сможете перенять приёмы и методы разного мышления, чтобы использовать, как одну рабочую концепцию при принятии эффективных решений в бизнесе.

Получить запись

Чим загрожує відсутність критичного мислення

У грудні 2020 року була ситуація.

З керівником одного з підприємств ми обговорювали вплив локдауна на один з проєктів. Він сумнівався в тому, що локдаун в Україні взагалі буде введений, тому що почався суттєвий спад кількості виявлених нових захворювань. Таким чином, можливо, хвиля позаду, і нам не потрібно взагалі враховувати локдаун.

Тобто є ймовірність, що локдаун не введуть, а значить його вплив на проєкт можна відкинути.

Я спитав, що цей керівник знає про реальну ситуацію та як він зробив висновок, що йде дійсно на спад.

Він сказав, що в ЗМІ публікуються інфографіки, де є така цифра. Я його спитав, чи знає він, скільки реально робиться тестів, який це відсоток від протестованих та яка динаміка тестування. Він сказав, що не знає.

А якщо заглибитись трішки далі та застосувати критичне мислення, можна помітити, що різко знизилась кількість тестування: з 75 тисяч в середньому в день (в листопаді), до 25-35 тисяч (в грудні), тобто якщо ми в три рази зменшуємо кількість протестованих, то, мабуть, при тій же щільності захворювання можна очікувати у два-три рази зменшення кількості та виявлених нових кейсів.

Виходить, відсутність критичного мислення може направити процес прийняття рішення не в той бік. Тому є потреба розвивати його абсолютно у всіх.

Це не залежить від рівня розуму людини: чим розумніша людина, чим краща освіта, чим більше експертизи, тим більше у неї критичного мислення. На жаль це не так.

Ні інтелект, ні досвід, ні ерудиція, ні освіта не страхують від браку критичного мислення. Ці пробої можуть бути на абсолютно різних щаблях прийняття рішень. Таким чином вони направляють систему по хибному шляху.

При прийнятті рішень на основі даних треба враховувати фактори та тенденції зовнішнього середовища в середньому, короткостроковому та довгостроковому плануванні.

І це має бути побудована навичка. Вона має спрацьовувати на автоматі, тому що кількість інформації з якою стикається середній керівник зараз, драматично виросла за останніх 15 років. Ми не можемо приділити достатньо часу для аналізу кожного інформаційного повідомлення. Навіть важливого. Нам потрібні запобіжники, які не дають ввести нас в оману.

Менеджмент працює з майбутнім, з невизначеністю. Треба хоча б врахувати ту інформацію, яка достовірна для прийняття більш виважених рішень. В цьому якраз допомагає критичне мислення.

Поле всередині організації формується саме цими когнітивними попередженнями та помилками, які перешкоджають критичному мисленню.

Наприклад, якщо немає поняття про критичне мислення або його рівень дуже низький, ми бачимо дію когнітивної помилки, яка називається «фундаментальна помилка атрибуції». В такій ситуації суттєво підвищується конфліктність всередині організації. А конфлікти, як гальма, організацію уповільнюють, не дають швидше рухатися вперед та адаптуватися до змін.

Що таке «фундаментальна помилка атрибуції» та як вона працює

Когнітивні помилки можуть по-різному виражатися в людей. Ми обережно говоримо, що це схильність людини в середньому пояснювати свою поведінку обставинами, в яких ми діємо, а поведінку інших людей властивостями, якостями характеру, атрибутами.

Приклад

Я їду на авто на жовтий колір світлофору, тому що запізнююсь на важливу зустріч. А отой «не хороший чоловік» їде позаду мене майже на червоний, тому що йому байдуже на безпеку. Це така людина, якій взагалі на все байдуже. Тому він для мене «нехороший чоловік».

Тобто ми свої дії пояснюємо обставинами, а дії інших людей їхніми морально етичними характеристиками.

Ми також підпадаємо під дію цієї когнітивної помилки по відношенню до суміжних департаментів.

Припустимо, я працюю в IT. Департамент, який замовляє послуги, чи продукти в IT, може пояснювати повільну роботу IT над задачею тим, що вони ледащі, розслабилися.

Тобто вони мислять не тими обставинами, в яких знаходиться конкретні люди, а все-таки їх певними особистісними характеристиками.

І тут також підключається стереотипізація. Коли ми, знову ж таки, судимо про людину по тому, до якої групи чи класу вона належить, а не по індивідуальним діям людини, що було б набагато більш правильно. Це приводить до взаємної антипатії. А антипатія є підставою для конфліктів на рівному місці, яких можна було уникнути, якщо зважати на те, що там знаходяться люди з певною характеристикою.

Наприклад, висновок про те, що всі ледащі та не хочуть працювати, треба ставити під сумнів та критично відноситись до нього.

Критичне мислення полягає в тому, щоб приймати більш адекватні рішення про те, як саме виглядає реальність.

Якщо немає достатньо уваги, це може приводити до неправильних рішень, хибного шляху та конфліктів.

Що може бути антидотом «Фундаментальної помилки атрибуції»

Щоб компенсувати фундаментальну помилку атрибуції, треба передбачати або припускати позитивні наміри. Англійською це звучить так: assume positive intent.

Спочатку припустить, що інша людина має позитивні наміри та діє так через те, що має на це підстави. А значить, краще поцікавитись, які були підстави, а тільки потім робити висновок, а не вдаватись до автоматичного висновку, який генерується надзвичайно швидко.

Без критичного осмислення, висновок відчувається як абсолютно достовірний, тому що це результат мислення, на який я звик покладатися завжди, і воно мене привело до того успіху де я зараз.

Всі люди плюс-мінус вважають себе досить успішними. Вони звикли на це саме мислення покладатися, не ставити швидкі результати під сумнів. І, відповідно, людина з не критичним мисленням миттєво приходить до висновку, вважає його уже доведеним та правильним. Він відносно цього висновку будує свої дії.

Наприклад, вдатись до критики інших людей, вказати їм на недоліки одразу, замість того щоб припускати позитивні наміри та перевірити їх буквально двома-трьома питаннями, щоб збагатити контекст та тільки потім вдаватись до суджень.

Без розвитку критичного мислення людина «сліпне»

Якщо нема розвитку критичного мислення, в людини дуже велика сліпа зона. Вона надзвичайно вразлива до маніпуляцій.

Наука соціального інжинірингу та впливу сильно пішла вперед. Люди зрозуміли, що ми мислимо, в першу чергу, наративама і історіями. Мозок краще запам’ятовує історії. Вони мають велику силу переконання.

Як це працює? Для маніпуляції вибирають цільову групу та декілька фактів, які ця группа розділяє. На ці факти натягується фейкова історія, яка містить в собі вкраплення фактів. Це має засліпити критичне мислення, відвернути увагу людини.

Завдяки тому, що це історія, вона заходить, як ніж в масло та приводить людину до хибного висновку.

Сучасна маніпуляція змушує людину сприймати брехню за правду. Але це специфічний вид брехні. Це фактично введення в оману.

І це дуже гострий інструмент, який потім люди із задоволенням поширюють. Зокрема, це є підґрунтям для теорії змови всіх можливих видів.

При низькому рівні критичного мислення люди і цілі організації попадають в полон теорій змов, які сильно спрощують дійсність та роблять людину або організацію неадекватною дійсності.

У такої людини прогностична функція, можливість передбачити майбутнє та будувати плани адекватно у цьому майбутньому дуже сильно знижується.

Хочу підкреслити, що фейковою є тільки сама історія, але вкраплення фактів можуть бути абсолютно реальними. Тільки критичне мислення перешкоджає потраплянню у голову ось таких маніпуляцій та дає протидії цим маніпуляціям.

Приклад

Є фейк, що часник допомагає проти Коронавірусу. Достатньо їсти часник та людина буде захищена. Від часнику ніякої шкоди не буде. Здається, що це невинний фейк. Але його підступність полягає в тому, що увагу людей відвертають від методів, які достеменно знижують можливість зараження: мити руки, не підходити ближче двох метрів один до одного та носити маску, щоб захистити інших від себе, якщо я потенційний носій.

Всі науковці сходяться до того, що маски, миття рук та соціальна дистанція позитивно впливають на зниження розповсюдження епідемії. Всі решта не впливають. Люди приходять до хибного висновку, що краще «я буду їсти часник, а от цю незручну маску носити не буду та буде те саме». Таким чином вони суттєво погіршують ситуацію.

Ми це можемо перекласти на організаційний контекст. Якщо у нас низький рівень критичного мислення, менеджмент може діями показувати неправильний приклад підлеглим та піддавати значну кількість персоналу ризику захворіти та втратити можливість адекватно реагувати на розвиток події, тільки тому що якісь ключові виконавці захворіли. І, як правило, по закону Мерфі вони хворіють в найбільш незручний для того момент.

Наслідки відсутності критичного мислення

Підступність та небезпека в тому, що явище, яке створює негативні наслідки для бізнесу, розвивається по експоненті. Так само як якість, кількість та поляризація фейків.

Я б сказав, що прямо зараз вплив відсутності критичного мислення в моменті можливо не настільки яскраво помітний бізнесу. Але через рік може бути пізно. Тому що ситуація через експоненту настільки перетвориться в некероване токсичне зовнішнє середовище, що вже буде пізно розвивати критичне мислення. Будуть кожний день прийматися неадекватні рішення, які базуються не на фактах, а на фейках, історіях та маніпуляціях.

Що таке розвиток по експоненті та чому ми спочатку цього не бачимо, а потім в якийсь момент дуже швидко стає пізно.

Ось вам задачка:

На поверхні ставка росте латаття. За одну добу воно розширює свій покрив листя в два рази. Відомо, що повністю весь ставок латаття покриває за 50 днів. За скільки днів латаття покриє половину ставка? Що перше приходить в голову?

Багатьом людям перше приходить в голову число 25. Тому що наше мислення автоматично намагається підставити лінійну систему. Воно нам говорить, що треба взяти половину від 50, тобто 25. Це абсолютно хибний висновок.

Правильна відповідь 49, тому що за останній день латаття збільшиться в два рази та покриє весь ставок.

Щоб розв’язати задачу не треба багато думати. Але це показує, наскільки важко нам працювати навіть в таких наочних простих задачах, які можна уявити в усіх деталях.

Таким чином я хочу сказати, що відсутність критичного мислення та його вплив буде наростати експоненційно. І, можливо, зараз ми знаходимось на ранніх етапах цієї експоненти, але через півроку-рік ми будемо на пізніх етапах. Тоді будуть перемагати всі, хто подбає про це невеликими інвестиціями, оснастить принаймні лідерську команду. А бажано в форматі мікроленингу провести навчання для значної кількості співробітників

Зараз я в NRG пройшов курс по мікроленингу та побачив, що він дозволяє роздавати навички массово. Можна невеликими інвестиціями закрити цей ризик.

А ризик високий. Тому що всі компанії стикнулися с цим. При темпі змін, який нас оточує, компаніям неможливо зберігати централізоване прийняття рішень, де є одна людина або декілька на рівні керівників вищого рангу, які приймають всі важливі рішення.

Як почати розвивати критичне мислення в компанії

1. Ознайомитися з повним переліком когнітивних упереджень та помилок, які є в Вікіпедії у відкритому доступі.

Вони добре кластеризовані та структуровані. Таким чином можна, як мінімум, знати, що такі помилки є та врахувати їх у роботі. Я назвав лише декілька, а їх там до 200.

2. Скористатися рекомендацією Нобелівського лауреата пана Канемана, яка зводиться до наступного: людина може стати достатньо адекватним експертом буквально в одній-двох галузях, щоб бути здатною самотужки робити судження та приймати рішення. Для решти важливих речей потрібно знайти експерта, якому можна довіряти. Знайти того, хто буде лідером думок для мене в секторі та просто покладатися на те, що він пише та говорить.

3. Організувати тренінги на тему розвитку навичок. Прислухатися до рекомендацій всесвітнього економічного форуму в Давосі та розвивати саме такі навички.

4. Пройти тести по критичному мисленню. Вони є в відкритому доступі. Заміряти поточний рівень, щоб хоча б знати «масштаб трагедії».

5. Можна почати з вебінара. Одна з компаній, в якій я робив тренінг по критичному мисленню, пішла саме таким шляхом. Був проведений вебінар на одну годину, метою якого було поставити під сумнів критичність мислення учасників. Він складався з завдань, які дозволили людям засумніватися у своєму мисленні та переконатись в тому, що все не настільки безхмарно, як їм здавалося.

І це невелика інвестиція, на яку можна витратити всього одну годину. І це вже буде дуже корисно для компанії.

Приглашаем вас скачать запись встречи:

Развитие мышления в бизнесе

Для этой встречи мы соединили 4 типа мышления: креативное, критическое, стратегическое и системное.

Вы сможете перенять приёмы и методы разного мышления, чтобы использовать, как одну рабочую концепцию при принятии эффективных решений в бизнесе.

Получить запись

Автор: Євген Осьмак — викладач MBA, бізнес-тренер, консультант, коуч.

Редактор: Юрій Гальмаков.